виконано розрахунків: 
45140

Обмеження тріщиноутворення

Таблиця 5.2[2] - Максимальний діаметр стрижня, Øs* для обмеження тріщиноутворення¹
Напруження в арматурі², МПа Максимальний діаметр стрижня, мм, при ширині тріщин
wk =0,4 мм wk =0,3 мм wk =0,2 мм
160 40 32 25
200 32 25 16
240 20 16 12
280 16 12 8
320 12 10 6
360 10 8 5
400 8 6 4
450 6 5 -
¹Значення у таблиці ґрунтуються на наступних припущеннях:
c= 25мм; fct,eff = 2,9МПа ; hcr = 0,5; (h-d) = 0,1h; k1 = 0,8; k2 = 0,5; kc = 0,4; k = 1,0; kt= 0,4; k’ = 1,0.
²При визначальному сполученні навантажень.

Таблиця 5.3[2] - Максимальний крок стрижня, мм для обмеження тріщиноутворення¹
Напруження в арматурі², МПа Максимальний крок стрижня, мм, при ширині тріщин
wk =0,4 мм wk =0,3 мм wk =0,2 мм
160 300 300 200
200 300 250 150
240 250 200 100
280 200 150 50
320 150 100 -
360 100 50 -
¹Значення у таблиці ґрунтуються на наступних припущеннях:
c= 25мм; fct,eff = 2,9МПа ; hcr = 0,5; (h-d) = 0,1h; k1 = 0,8; k2 = 0,5; kc = 0,4; k = 1,0; kt= 0,4; k’ = 1,0.
²При визначальному сполученні навантажень.

Відповідно до п.5.3.3[2] обмеження тріщиностійкості виконується наступним чином:

5.3.3.1 Якщо на армовані звичайною або напруженою арматурою залізобетонні плити у будівлях діє згин без значного осьового розтягу, то можна не передбачати спеціальних заходів для обмеження тріщиноутворення за умови, що загальна товщина плити не перевищує 200 мм і застосоване положення щодо конструювання 7.3

5.3.3.2 Правила, наведені у 5.3.4 можна, для спрощення, представити у формі таблиці при обмежені діаметра стрижня або кроку.

Примітка: Якщо забезпечено мінімальне армування, наведене у 5.3.2, то малоймовірно, що ширина тріщин перевищить допустимі у разі, коли:
- для тріщин, спричинених, переважно, обмеженням деформацій, розміри стрижнів, наведені у таблиці 5.2 не перевищуються, якщо напруження в арматурі є величиною, отриманою від зразу після утворення тріщин (тобто, σs у виразі (5.1));
- для тріщин, спричинених, переважно, навантаженням, застосовуються положення таблиці 5.2, або 5.3.
Напруження у сталі повинні визначатись на основі перерізу з тріщинами при відповідному сполученні навантажень.

У попередньо напружуваних елементах, коли обмеження ширини розкриття тріщин забезпечуються переважно напруженою арматурою яка має зчеплення з бетоном, можуть бути використані таблиці 5.2 і 5.3, при напруженнях які визначаються як різниця між повними і попередніми напруженнями. Для елементів, що напружуються на бетон, коли запобігання тріщин забезпечується переважно звичайною арматурою, таблиці можуть застосовуватись з напруженнями у цій арматурі, визначеними з урахуванням ефекту попереднього напруження.

Максимальний діаметр стрижня необхідно коригувати у наступних випадках: При згині (хоча б частина перерізу стиснута):
Øs = Øs* ( fct,eff/2,9) ,   (5.6):
Розтяг (рівномірний осьовий розтяг)::
Øs = Øs* ( fct,eff/2,9) hcr/(8(h-d)),   (5.7):
де Øs - заданий діаметр стрижня;:
Øs* - максимальний діаметр стрижня за таблицею 5.2;:
h - загальна висота перерізу:
hcr - висота розтягнутої зони зразу після утворення тріщин з урахуванням величин сил попереднього напруження і осьових зусиль при основному сполученні дій;:
d - фактична висота до центру ваги зовнішнього шару арматури.:

Якщо весь переріз розтягнутий, то h-d є мінімальною відстанню від центру ваги шару арматури до грані бетону (враховується кожна грань при несиметричній арматурі).

5.3.3.3 Балки із загальною висотою 1000 мм і більше, коли основна арматура сконцентрована тільки на невеликій частині по висоті, повинні забезпечуватись додатковим поверхневим армуванням для запобігання тріщин на лицьовій поверхні балки. Це армування повинно рівномірно розподілятись між рівнем розтягнутої арматури і нейтральною віссю та розташовуватись між з’єднаннями. Площа перерізу поверхневої арматури повинна бути не меншою ніж визначена за 5.3.2.1, приймаючи k = 0,5, а σs = fyk. Крок і діаметр необхідних стрижнів можна визначити за 5.3.4 або при відповідному спрощенні (5.3.3.2), припускаючи чистий розтяг та напруження у сталі рівним половині значення, визначеного для основної арматури.

5.3.3.4 Необхідно зважати, що існує певна небезпека виникнення великих тріщин у перерізі де має місце різка зміна напружень, наприклад:
- при змінах перерізу:
- поблизу зосереджених навантажень;
- в місцях, де стрижні обриваються;
- в зонах високих напружень зчеплення, особливо на кінцях з'єднань внапуск.
На такі місця слід звернути особливу увагу, щоб мінімізувати зміну напружень, наскільки це можливо. Однак, вищенаведені правила запобігання утворенню тріщин, зазвичай, будуть достатніми для забезпечення контролю вказаних місць, при умові застосування правил конструювання армування, наведених у розділах 7 і 8.
5.3.3.5 Можна вважати, що тріщиноутворення внаслідок впливу дотичних дій достатньо обмежується, якщо враховані правила конструювання, надані у 8.2.6, 8.2.7, 8.3.2 і 8.4.3.


Перелік посилань
1. ДБН B.2.6-98 "Бетонні та залізобетонні конструкції"
2. ДСТУ Б В.2.6-156:2010 "Бетонні та залізобетонні конструкції з важкого бетону. Правила проектування"


mqn.com.ua